tipa_bandera: (Default)
Побачив в інтернеті, доволі точно підмічено:

Было время когда россияне ужасались жизни в КНДР и насмехались над ней. Теперь они восхищаются КНДР. Но жизнь в КНДР не изменилась, изменились россияне.
tipa_bandera: (Default)
В польском языке есть разница между język ruski (язык руський) и język rosyjski (язык российский).

В польском język ruski употребляется для обозначение языка исторической Руси в отличие от польского język rosyjski — «российский язык» - язык России (Московии).
tipa_bandera: (Default)
Беручи до уваги підозрілі тенденції в ЖЖ вирішив створити архів своїх записів. Перепробував кілька безплатних програм... шлак. Знайшов ось це: https://blogbooker.com

Нормальний функціонал лише в платній версії (30 доларів). Якщо вибрати скачування за весь період в Ворд - то автоматично розділяє по роках. В пдф скачує все в один файл. Якщо таке не влаштовує, можна завантажити вибраний період. Дає зміст із можливістю переходу по кліку в потрібну статтю:



Недешеве задоволення, але може комусь знадобиться. Важливий нюанс: я так зрозумів, що версія за 30 доларів дає можливість 12 сеансів зкачування, повний безлім коштує значно дорожче. Так що особливо не витрачайте спроби для експериментів. Зразу в Ворд (розіб'є по роках) і в пдф.  
tipa_bandera: (Default)
Как сегодня написано:

"Вероломство и лживость у них столь велики, что опасность от этих свойств угрожает не только чужим людям и соседям, но и брату от брата или одному супругу от другого" Адам Олеарий (1599-1671), "Описание путешествия в Московию".
Вид Нижнего Новгорода из книги А.Олеария "Описание путешествия в Московию", Шлезвиг, 1656
tipa_bandera: (Default)
Даль про українського письменника Квіту-Основ'яненко, про його українські твори:
...Это мнение В. И. Даль высказал и в рецензии на вторую книжку «Малороссийских повестей», опубликованную в Литературных прибавлениях к “Русскому инвалиду”» за1837 г. (№ 52): «Не прихоть Основьяненка заставила его беседовать с нами по-своему, а необходимость; нельзя по-русски высказать всё это с сохранением вполне цветов и красок нашего подлинника, не переводимого ни на какой язык, как всё самородное, первородное, подлинное».
tipa_bandera: (Default)
За останні кілька років поняття "русскій" з прикметника перетворилось на діагноз. 
tipa_bandera: (Default)
А як інакше - треба народні пісні без слів видавати, як інструментальну музику, "ето вам нє Європа":

В 1878 році заборонений був 3-ій вип. «Збірника пісень» М. Лисенка, виданий в Липському,через те, що під нотами надрюкований був текст самих пісень, а це заборонялось указом 1876 року. Тільки через три роки, в початку 1881 року, цеб-то тоді, як повіяло було инчим духом, довелось М. Лисенку одібрати дозвіл на пропуск свого «Збірника» в Россію. Цей факт ми зазначуємо через те, що він викликав дуже цікаву записку тодішнього київського, подільского і волинського генерал-губернатора М. И. Черткова до министра внутр. дЂлъ. Подаємо цю записку в повному тексті.


Повністю приводити записку не буду, ось лише уривок для розуміння загального характеру:

Read more... )

[Найближчі відгуки указу 1876 р. про заборону українського письменства // Україна: науковий та літературно-публіцистичний щомісячний журнал. — К., 1907. — Т. II. — № 6 (июнь). — С. 249-268.]
tipa_bandera: (Default)
Якщо українець любить Україну більше ніж Росію - він націоналіст, чи як казали в СРСР "буржуазний націоналіст". Звісно, в ці поняття вкладається все саме негативне, що тільки прийде в просвєщонную русскую голову.

Доводиться ця просто (якщо хтось не вірить). Русскій вважає Україну частиною Росії. Природньо, коли русскій бачить, що українець ставить свої власні ("мєстєчковиє" - русскій промовляє це зі зневагою) українські інтереси вище інтересів "великої Росії" - він ворог "єдиної та неподільної Росії". Що = націоналіст, фашист, прєдатєль.

Все що потрібно русскому від українця - щоб той любив Росію більше ніж Україну, а ще сильно любив "русскій язик" і поменше розмовляв на "етом сєльском діалєктє", - і от тоді нарешті русскій буде спокоєн і доволєн. Прірастаєт зємлямі русь-матушка...
tipa_bandera: (Default)
И, кстати, снова язык малоруский (украинский). Примечательно, что с Московии (великой руси) пришел именно "наброд" (подозреваю, что имелось ввиду, что там были не только великоросы):


А вот здесь он меткое слово употребил об обрусении иноплеменцев в Новороссии (под иноплеменцами не имеются ввиду украинцы):


В фразе "народ принял этот говор" - имеется ввиду малорусский.
tipa_bandera: (Default)
На тему дедыговорили.

Интересно прочитать фиксацию народной русской речи в разных регионах т.н. Великороссии. Приведу несколько отрывков, полностью очень обширное сочинение. Взято отсюда:


Владимир. Основан Владимиром Мономахом около 1108 года. Слабо понятно о чем вообще речь:


И вот еще:



Не слабо на воронежчине гутарили. Пошла "жаря, ажно невсутерпь":Read more... )


tipa_bandera: (Default)

......


Є такі недоумки, котрі відносять українську мову до "нарєчія великарусскава язика". Можете їм це показувати.

Даль розрізняє українську мову та російську. Для "братьєв":
Даль различает украинский язык и русский язык, отделяет один язык от другого.

tipa_bandera: (Default)
Приклад дружби народів в другому виданні тлумачного словника Даля:




tipa_bandera: (Default)
Отрывок из предисловия Даля ко второму изданию его толкового словаря:



Га,шо, што, что, ась????? Не понял основную мысль, красной нитью проходящую через это предложение...


tipa_bandera: (Default)
Навеяно предыдущей заметкой. Для любителей подобных картинок есть ответ:



Или такой вариант:

Read more... )

tipa_bandera: (Default)
Надоели мне русские лингвисты, бегают за мной и показывают какую-то картинку (не факт, что правдивую) "так говорил Шевченко". Ладно, открываем Даля (второе издание) и смотрим на то, каким был живой великорусский язык примерно во времена Шевченка:



Ну как, русские, взволите взгадывать (вспоминать) свой живой язык или как? Или вас от него взгадило (стошнило)? И не надо взголдобиться.Read more... )


tipa_bandera: (Default)
Московщина має собі за ціль вбити українську національність, вбивши нашу літературу, не даючи нам народних шкіл навіть на великоруській мові, бо київський та одеський округ числом народних шкіл стоїть нижче од Сибірі, а харківський стоїть зараз вище од сибірського. Хіба ж це не зумисне так мало шкіл заведено на Україні? Хіба ж не зумисне держать український народ в темноті? Але це дурна праця: вбити національність з 18 мільйонів українців і з 4 міл. білорусів, національність давню, стару, зміцнілу і дуже самостійну, неможлива річ. Таку дурну ідею можуть мати тільки недалекоглядні голови, в котрих в голові немає клепки.

...Німці не давили так чеської та польської літератури, турки – болгарської та сербської, як московські брати-слов'яни давлять українську.




tipa_bandera: (Default)
Приведу некоторые цитаты их этого сочинения 2008 года выпуска. В этой книге автор прогнозирует войну в Украине. Сперва об авторе: Глеб Леонидович Бобров  — русский писатель, драматург и журналист. Член Союз писателей России. Председатель Союза писателей ЛНР.

В описании к книге читаем следуюжее:
Русофобская политика "оранжевых" разрывает Украину надвое.
А теперь почитаем идеи, которые автор вкладывает в уста главного героя. Отличная демонстрация того, что такое нерусофобия в понимании идеологов русского мира. Сперва про украинцев:

Нет, не пожалуюсь. По хохлам же — с удовольствием выскажусь. Официальная позиция Республики почти полностью отражает и мою точку зрения на сей счет...

— Первое — украинцев, как нации, не существует. Второе — все считающие себя украинцами — обманутые русские. Следующее. Украинский язык — это сознательно исковерканный русский с массированной примесью инородных слов. Дальше: обман длится не одно столетие, направлен на раскол русских, как нации, и отрыв от России исконных территорий — ее исторического сердца. И последнее: каждый свидомый украинец — предатель!

Еще об украинском языке и культуре:
Read more... )
tipa_bandera: (Default)
Сумно стає на душі, як подумаєш про будущі часи України під московськими пазурями; сумно стає не тільки в політичних відносинах, але навіть в національних та літературних... Великоруська нація молода, з диким консервативним характером, з китайською фанаберією; вона все тягне назад, а не вперед – і в свойому старообрядстві, і в візантійсько-московському православії, і в централізмі, вже невідомому в Європі, і в нелюбові до Європи, і в своїй зажерливости.

Якесь справді самодурство сидить в цій нації, і воно викидає на нашу шию самодурів-політиків, і буде викидати хто його зна й доки... А що буде, як засядуть в канцеляріях, в губернаторствах та міністерствах старообрядці, котрих в Росії 11-ть мільйонів, ті розкольники, що й досі не курять тютюну, не їдять картоплі, не п'ють кави, не сядуть їсти з однієї миски з православним? Що заспіває нам ця третина великоруської нації?
Наші московські брати-слов'яни задержать духовний зріст України на цілі віки, як задержують і свій зріст. Вони принижують наше розвиття своєю літературою, з чужою нам жизню, з чужими типами; не дають нам нормально розвиватись по своїй літературі, задержують розвиття нашого народу, не даючи йому шкіл або даючи їх на чужій мові або церковній, або великоруській. Вони придержали розвиття вищої нашої верстви, бо й вона колись багато втеряла часу, поки вивчилась в середніх школах по-великоруській, втеряла часу, може, не на один десяток років. Скільки загаяли часу наші ученики, скільки списали паперу, поки вдовбали собі в голову ту одну букву Ђ.
Read more... )
tipa_bandera: (Default)
 Ще менше, ніж для України, годиться великоруська література для Польщі, для Чехії та для словаків і хорватів. Не вважаючи на консервативність поляків та старочехів, на потяг їх літератури до антикварности, в масі вони стоять високо по культурі. Великоруський кореспондент Боборикін знайшов варшавську буржуазію далеко вищою по розумовому й політичному розвиттю од петербурзької буржуазії. Про панство, духовенство ми вже й не говоримо. Навіть народ в західній слов'янщині далеко більше просвічений і ближчий до німецького та французького народу.

Твори Островського, Успенського, Решетнікова будуть для західної слов'янщини просто звіринцями, повними усяких монстрів. Недурно ж в варшавському учебному окрузі не дозволяють вносити в бібліотеки женських шкіл творів Гоголя, Островського: ці письменники там заборонені, бо з такими монстрами, які в їх описані, з такими дивовищами сором соватись в польське громадянство.


tipa_bandera: (Default)
Що б там не говорили великоруські письменники про свій народ, а треба сказати, що український народ на цілу ступінь стоїть вище од великоруського, окрім, може, декотрих центральних великоруських губерній. Він має м'якші норови, м'якший характер. Українська женщина-селянка зовсім рівна правом чоловікові. На Україні розвилася дуже широка воля особости, впав деспотизм голови сім'ї. Характер українського народу більше духовний, більше ідеальний, не такий консервативний, як у великоруського народу. Подружжя і закони сім'ї більше поважаються на Україні; в народі нема скандальної лайки, такої поганої, як у великорусів, котрі верзуть перед дітьми язиками таку лайку, що й купи не держиться.

Сам описувач "Никольского уезда" Вологодської губернії в "Древней и Н[овой] России" знайшов там у одному селі три сім'ї, висланих з Харківщини українців, і каже, що вони стоять вище своїм розвиттям од великоросів, хоч і не звикли до важкої праці: вони неписьменні, але знають і про Адама, про потоп, про Христа й апостолів, не лаються паскудними словами перед дітьми, як великороси, не роблять в неділю, бо в їх християнство ввійшло в жизнь глибше, тоді як великороси роблять у неділю, як і в будень, бо не поважають неділі.

Великоруська народна література не підніме вище українського народу, а чого доброго, принизить його, так як принизила б його яка-небудь турецька або китайська література, котра б описувала якусь нижчу жизнь і вбивала йому в голову якісь типи та ідеали дуже низької проби. Ми вже не говоримо про язик великоруських народних творів; їх без словаря трудно читати навіть письменним українцям. Як же то зрозуміє цю китайську грамоту український народ?

... ...Доволі буде сказати, нехай який-небудь великоруський белетрист підсуне нашому селянинові книжку, де буде описано, як великоруські жінки та дівки молотять, рубають дрова, орють та сіють. Це буде така чудасія для української молодиці, що вона тільки очі витріщить або буде сміятись. На Україні молодиці та дівчата не роблять важкої чоловічої роботи, а в Великоросії чоловіки одходять на літо од дому на роботу і всю важку роботу роблять молодиці.

Profile

tipa_bandera: (Default)
tipa_bandera

June 2017

S M T W T F S
    12 3
456789 10
11121314151617
18192021222324
25 2627282930 

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 23rd, 2017 10:40 am
Powered by Dreamwidth Studios