Південь і схід - анархісти і нон-конформісти. Згадайте козака Пацюка, який жере галушки в ніч перед Різдвом. Або козака Мамая, якого зображували без хрестика на шиї. Про Шевченка я вже згадував. Обряд - це ознака усталеного життя, бюргерства, містян. Степовики, які орали землю з рушницею на плечі ніколи не знали, що таке обряд, бо не мали усталеного життя - кожен день міг стати останнім. Тому робота й була вища за обряди, бо робота - це хліб, хліб - це життя.
Степова Україна ніколи не була ментально радянською, але була де-факто атеїстичною. Ну як атеїстичною. Скоріш, релігійною без фанатизму. Спробуйте загнати степовика щосуботи чи щонеділі до храму, ага. У нього є значно важливіші справи.
У західного українця землі нема, працює він не на себе, а якщо на себе, то покупці його товарів/послуг - такі ж віряни як і він, до його ятки у вихідні все одно не прийдуть, тому всі масово йдуть до церкви.
Справа тут не в ментальності чи ще в чомусь, а в звичайній економіці. Праця на землі не знає що таке свято.