![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
tipa_bandera) wrote2019-09-24 12:51 pm
Сворачивание украинизации как месть за Голодомор. 1933 г.
Я неоднократно высказывал утверждение, что Голодомор и сворачивание украинизации — это связанные события. И вот прекрасное подтверждение. Сталин начал разгром украинской КП(б)У, и началось сворачивание украинизации — ибо её же проводили «националисты» которые плохо забирали хлеб у крестьян. Цитирую речь произнесенную в Харькове против «националистов» Скрыпныка и Ко. И «вредительство» на языковом фронте связывается с грабежом крестьян в 1932 г.
Вот здесь снова прямо связывает «трудности» при изымании продуктов у крестьян с неправильным культурным строительством в Украине:
Да, в то время украинская партия пыталась ставить свои требования, не брала под козырек при первом же окрике из Москвы — вот в Москве и поняли, что надо сворачивать украинскую «самостийность». Во всем.
Уже тогда была дискуссия с «украинскими фашистами», которые хотели направить украинский вектор на запад:
Джерело: Андрій Хвиля, «ЗНИЩИТИ КОРІННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ НА МОВНОМУ ФРОНТІ», Харків 1933 р. (Відтворив із ксерокопії у грудні 2010 Віктор Кубайчук.).
В тему: Как фашистские агенты, буржуазные националисты и предатели родины делали украинский словарь, 1937 г.
Почему нужно запретить украинский язык в РСФСР, 1933 г. (как в разгар Голодомора запретили школы на украинском языке).
А тех, кто принял украинизацию всерьез - расстрелять!
Как в СССР погубили 4 773 566 украинцев за 11 лет. Сравнение переписей 1926 и 1937 г.
no subject
"... Кожному, хто знав українське село, було зрозуміло, що восени 1932 року голод набуде небувалого розмаху й загине багато людей. Така надзвичайна катастрофа вимагала надзвичайного пояснення. Тож у грудні того року Політбюро ЦК ВКП(б) запропонувало таке пояснення. Майже водночас з оприлюдненими постановами про вилучення продовольства й «чорні дошки» було видано дві таємні постанови від 14 та 15 грудня відповідно, котрі відкрито звинувачували українізацію в зриві хлібозаготівель.
[...]
Як пояснювала постанова, в усьому була винна українізація: вона відбувалась «механічно», без урахування поставлених перед нею завдань. Замість захисту інтересів СРСР, українізація полегшила створення таємних контрреволюційних осередків у державному апараті «буржуазно-націоналістичним елементам, петлюрівцям та іншим». Ця проблема існувала не тільки в Україні. Постанова також засуджувала «легковажну, не пов’язану з культурними інтересами населення, не більшовицьку “українізацію” майже половини районів» Північного Кавказу, що забезпечило ворогів радянської влади «легальною формою».
[...]
Друга постанова дублювала першу й поширювала заборону українізації на Далекий Схід, Казахстан, Центральну Азію, Центрально-Чорноземну область та інші райони СРСР, які могли бути «інфіковані» українським націоналізмом. Радянський уряд видав цю додаткову постанову, щоб «засудити виступи і пропозиції, що надходять від окремих українських товаришів, про обов’язкову українізацію цілої низки районів СРСР» та отримати можливість негайно припинити усюди будь-яку українізацію. У перерахованих регіонах негайно перестали друкувати українські газети та книги, а мовою викладання у школі ставала російська...".
Епплбом Е. Червоний голод: війна Сталіна проти України.
no subject
no subject