Історія України

Вже давно відома моїм читачам історія з «націоналізмом» в українських словниках. Але в ця стаття по своєму особлива. А в її кінці автор навіть пояснив причини, з яких українську мову робили максимально схожою на російську. Отож, стаття про український правопис обов'язково мусить містити наступні звороти, що ми і спостерігаємо:

— Шкідницька контрреволюційна робота українських націоналістів;
— Контрреволюційні буржуазно-націоналістичні елементи;
— наймити міжнародного капіталізму й фашистські агенти – всякі шумські, хвилі, бадани, річицькі і до них подібні;
— ряснів такими “перлами” буржуазно-націоналістичної, шовіністичної контрабанди...
і т.п.

Автор розповідає, що саме Сталін став ініціатором в тому числі і боротьби проти українського «націоналістичного» правопису:

Аж ось надходить 1933 рік. Партійна організація України, за вказівками ЦК ВКП(б) і особисто тов. С т а л і н а , посилює боротьбу з контрреволюційним буржуазним націоналізмом і його агентурою в партії, вибиваючи ворога з захоплених ним позицій. Розгортається боротьба й на мовно-правописній ділянці. Починається робота над очищенням українського правопису й термінології від націоналістичного сміття. Але і тут ворог маскується і дворушничає. Націоналістичний недобиток Хвиля, до якого перейшла робота на правописній ділянці, на словах борючись з націоналізмом, на ділі проводить його і далі.

Вороги народу не так поставили дефіс! Родіна в апаснастє! 

В 1937 году в газете «Правда» выходит целый ряд статей против украинского языка. Москве в очередной раз не нравилось как он выглядит и какие словари издаются. Сегодня посмотрим статью из «Правды» против Хвыли и его соратников. В 1933 году Хвыля сам взял активное содействие в разгроме украинской лингвистики (обвиняли людей, что отдаляют украинский язык от российского). Теперь пришли и за ним. С аналогичными обвинениями. Тут даже не могу сократить, настолько все органично:

Украинские националисты приложили немало стараний к тому, чтобы оторвать украинскую культуру от братской русской культуры и ориентировать украинский народ на капиталистический Запад, на  фашистскую Германию.
Пользуясь покровительством троцкистских шпионов, пробравшихся в центральные организации Украины, националисты  прочно закрепились на культурном фронте и систематически  проводили свою гнусную, тлетворную работу.
Враг народа Хвыля все  свои усилия направил к тому, чтобы бороться с так называемыми  “руссизмами”, под которыми часто подразумевались вполне законные  и необходимые украинские слова… Эта линия Хвыли стала при  поддержке врагов народа Любченко, Попова и Киллерога  официальной. Четыре года “очищался” таким образом украинский  язык.

Потом через газету даются примеры как неправильно «сделали» украинский язык эти «враги народа» и даются указания, как надо говорить:

Я неоднократно высказывал утверждение, что Голодомор и сворачивание украинизации — это связанные события. И вот прекрасное подтверждение. Сталин начал разгром украинской КП(б)У, и началось сворачивание украинизации — ибо её же проводили «националисты» которые плохо забирали хлеб у крестьян. Цитирую речь произнесенную в Харькове против «националистов» Скрыпныка и Ко. И «вредительство» на языковом фронте связывается с грабежом крестьян в 1932 г. 

Вот здесь снова прямо связывает «трудности» при изымании продуктов у крестьян с неправильным культурным строительством в Украине:

Думаю, що під Пилипенком мається на увазі український письменник С. Пилипенко, розстріляний у 1934 р. За «мовні гріхи» тоді багатьох розстріляли.

Джерело: Андрій Хвиля, «ЗНИЩИТИ КОРІННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ НА МОВНОМУ ФРОНТІ», Харків 1933 р. (Відтворив із ксерокопії у грудні 2010 Віктор Кубайчук.), ст. 28. 

А. Хвиля — відомий борець із «буржуазним уклоном» в мовознавстві. Його розстріляють в 1938 році як «польського агента» і т.п. 

В тему:

Помогал репрессировать украинских "лингвистов-хуторян". Но это не спасло от расстрела его самого.

Единым языком в СССР будет русский, зачем вы печатаете украинские книги? Позиция Госкомпрессы, 1965г

Московская газета «Правда» в 1937 году выслала двух журналистов-соглядатаев, дабы те нашли и разоблачили национализм в КПУ и вокруг. И те начали... Но сперва пару предложений предыстории:

Андрей Хвыля в 1933 г писал: «Вся так называемая «терминологическая» работа была направлена на отрыв украинского языка от широких трудящихся масс Украины, на отрыв от русского языка» (подробнее). Короче, они за это довели до самоубийства Скрыпныка, сгубили множество людей причастных к языкознанию и литературе в 1933-1934 годах. И начали делать большевистско-пролетарско правильный украинский язык, без всяких буржуазных словечек. 

К 1937 году наконец выпустили уже подправленный «расово-верный» (более близкий к российскому языку) украинский словарь. Но тут полетел Постышев и пошла новая волна репрессий против украинских партийцев. И вот приехали журналисты из Москвы. И начали строчить.