Спершу українські театри було заборонено емським указом (1876 р.). В 1880 р. російський чиновник Олександр Половцев проводив ревізію в Київській губернії, і був вражений тим, що тут заборонено навіть співати українською. Він ініціює послаблення заборони української мови і в 1881 році генерал-губернатор Михайло Чертков пише доповідну записку міністру внутрішніх справ із проханням відмінити деякі обмеження 1876 р.:
На основании предложенных соображений, признавая с своей стороны отмену установленных законом 1876 г. ограничений по отношению к малор. наречию и музыке не только возможным, но даже желательным в интересах утверждения в обществе доверия к правительству, я имею честь представить об этом на усмотрение вашего сиятельства, присовокупляя, что по моему мнению литературные и музыкальные произведения на малор. наречии следовало бы поставить в одинаковые цензурные условия с произведениями на общерусском языке.
І це спрацювало, українські театри знову почали розвиватись. Але в 1883 р. наступний генерал-губернатор Олександр Дрентельн знову забороняє виступи українських театрів. І складається така ситуація, що українські театри не можуть виступати в Україні, але можуть виступати в Росії:
