tipa_bandera | Коли комуніст говорить українською, у нього за спиною тінь Петлюри! 1973 р.

В УРСР для того, щоб тебе почали вважати націоналістом достатньо було просто розмовляти українською мовою. Після того тебе затаврують як націоналіста чи петлюрівця і (в кращому випадку) виженуть з роботи. Благонадёжные разговаривают только на русском!

Продовжуємо читати статтю Юхима Лазебника, заступника завідувача відділу пропаганди ЦК КПУ, голови спілки журналістів УРСР. Він розповідає про апаратні ігри та репресії за любов до української мови при Щербицькому. Його теж за українську мову виперли з посади редактора «Робітничої газети».

Не хочу згадувати результатів опали, які стосуються моєї особи. Але не можу замовчати того, як за любов до української мови начіплювалися політичні ярлики і топталася гідність моїх колег — талановитих публіцистів — співробітників «Робітничої газети» Леоніда Кореневича та Олександра Тарасенка. І це робилося з волі Щербицького. З його ініціативи була створена комісія для перевірки “сигналів”, що надійшли до ЦК про “становище” в редакції «Робітничої газети». На чолі цієї комісії було поставлено вишколеного і догідливого апаратника, який діяв за принципом “знаходити й стверджувати те, що підозрює начальство”. І він “знайшов”, що в редакції “подвизаються” націоналістично налаштовані елементи. Він назвав і їхні прізвища. Це секретар парторганізації редакції Тарасенко і комуніст Кореневич. Про першого він говорив мені таке: “Я до нього звертаюся російською мовою, а він уперто відповідає мені українською”. Апаратник повідав мені, що йому “здалося, ніби за спиною Тарасенка стоїть тінь Петлюри”. Другому закидалося звинувачення, що він зустрічався з дисидентом, який пізніше був засуджений за націоналізм. До речі, цей колишній дисидент тепер народний депутат УРСР.

Джерело.

В тему: Слабке здоров'я не дає вчити українську, а також як українці прізвище на російське міняли. 1980-і

Вчителька української не знає української. Освіта в УРСР, 1980-і.