Як Б. Грінченко став редактором словника.
Jul. 17th, 2019 08:01 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Думаю всім українцям доводилось чути про відомий словник Бориса Грінченка. Але він став його упорядником його випадково, і багато хто з української громади був проти цього. Але Грінченко був єдиний, хто згодився зробити цю роботу. Це цікава історія.
Почалось все з того, що Костомаров заклав фонд 4 000 рублів і Петербуржська Академія наук відкрила конкурс на створення словника української мови:

Але ніхто не хотів братись за цю роботу:

Коли поважні люди взнали, що Грінченко просто вчитель, це їх шокувало, вони були проти, але терміни підтискали:

Все закінчилось тим, що ухвалили Грінченка для цієї роботи, бо більше не було кого. Грінченко мав важкуватий характер, і це зразу вдалось відчути:

Якось вмовили (ну, як вмовили — швидше «вламали») Грінченка, щоб він був перший, а Науменко другий. Але Науменко, почувши про цю проблему, сказав, що не хоче бути на обкладинці. Щоб ви розуміли: Науменко працював над словником 20 років. Грінченко хотів, щоб це був «Словник Грінченка» — і так і сталось:

Довідка: Словник складався 46 років (1861—1907) і мав великий вплив на усталення української літературної мови й літературного правопису. «Словарь української мови» налічує близько 68 000 слів. У кінці четвертого тому окремим додатком наводяться «Крестные имена людей». «Словарь української мови» є найповнішим і лексикографічно найдосконалішим українським словником до початку 20 століття.
no subject
Date: 2019-07-17 06:52 am (UTC)no subject
Date: 2019-07-17 07:44 am (UTC)