Помогал репрессировать украинских "лингвистов-хуторян". Но это не спасло от расстрела его самого.

[tipa_bandera]

Был такой Наум Каганович. Выступал против «народничества» в украинском языкознании. Первую статью против «вредителей в языкознании» написал в 1930 году. Через несколько месяцев снова написал похожую статью, но уже с кляузами «наукове шкідництво» і «українське буржуазно-національне хуторянство». 

Через три года, когда «буржуазных вредителей» убрали (Скрыпнык решил сам застрелиться, не ожидая когда его расстреляют) его статьи поспособствовали быстрой карьере — он стал директором Института языкознания в Киеве, главным редактором журнала «Мовознавство», членом-кореспондентом Академии Наук. Науму даже стало неменого стыдно за свою былую мягкость, теперь признает, что должен был бы тогда говорить не о «народничество», а о агрессивном буржуазном национализме и должен был начинать не дискуссию, а просто погром. И погром начался (об этом в следующей статье).  И он активно участвовал в русификации украинского литературного языка и дискредитации украинских лингвистов.

А в 1937 году его арестуют и расстреляют. Так старался помочь партии сделать украинский язык похожим на русский — а все равно не оценили. За что арестовали? Хе-хе: был арестован по обвинению в участии в «украинской контрреволюционной националистической организации». Вот и служи московским панам после этого. Тебя бы расстреляли по любому, на какой стороне бы ты ни был. А может посчитали, что недостаточно русифицировал украинский язык. 

Источник, стр. 84-87, «Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941): стан і статус», Ю. Шевельов

Comments

[storminder.livejournal.com]

Ну тут радше вони підчищали сліди. Так само з тим Хвилею - хоч він ревно оббризкував жовчю всіх, на кого покаже палець червоних вельмож з Кремля, його прибрали, коли він став непотрібним і піддали забуттю. Бідося, всіляких Галанів, які й близько не стояли з Хвилею в плані нищення автентичності України, піднесли до пантеону героїв (совкових), а нашого ревного титана русифікаторської праці піддали забуттю...

[tipa-bandera.livejournal.com]

Схиляюсь до думки, що все таки вони були для режиму все ще недостатньо лояльні. Терор досягав двох цілей: знищити недостатньо лояльних (мєшают создавать нового украінца) і на їх прикладі залякати інших, зробити лояльними.

[storminder.livejournal.com]

Хтось з них, можливо, і так. Але таких, як цей — можливо просто незручний став, бо він свідок того, як спотворювали українську мову. Всілякі Щорси та Галани значно презентабельніші в цьому плані. Бо або бились на військовому фронті, або на інформаційному проти врагоф. І такими вони ввійшли в совковий пантеон, як «нармальниє савєцкіє укрАінци». А як мав ввійти Хвиля? Як борець з... Автентичністю української мови та борець за засмічення її росіянізмами? Ну це не так пафосно та ще й у людей би могли виникати питання про мову. А як ми знаємо з есею Мороза «Мойсей і Датан» — совкова пропаганда якраз і не хотіла мовні питання виносити на широкий загал, а залишити хіба у вузькому колі науковців-лінгвістів