Секс, наркотики, кладовище "Молодіжне"

Оригінальна назва рівненського кладовища не дає спокою. Мем на цю тему:

Русскіє жітєлі Кієва насміхаються з української мови та одягу, 1881 р.

Спогади доньки видатного українського драматурга Михайла Старицького. Вона загинула від рук НКВД у 1941 році. Отож, вона згадує про те, як росіяни, т.з. «корєнниє жітєлі Кієва», насміхались над усім українським. Одним словом, добре відомий теплий, ламповий русскій шовінізм: 

Ми були першими українськими дітьми. Не тими дітьми, що виростають в селі, в рідній сфері, стихійними українцями, — ми були дітьми городянськими, яких батьки виховували вперше серед ворожих обставин свідомими українцями зі сповитку.

Нас було небагато таких українських родин... На той час серед київської російської інтелігенції, або, вживаючи краще вже витерте слово, — буржуазії, панували недобрі відносини до всього українського, а найбільше до самих "украйнофилов"; в найкращім разі це були якісь глузливі відносини, немов до "блаженненьких" — дурників.

Можна собі уявити, як переймали од батьків такі відносини діти, що, як відомо, переймають швидше за все саме недобре і мають так багато жорстокости в серці. Ми говорили по-українськи, і батьки говорили до нас по-українськи; нас вбирали дуже часто в українські вбрання.

І звичайно, і тим, і другим звертали ми на себе увагу, а разом з нею глум, посміх, кепкування, презирство. О, багато довелося прийняти нашим маненьким серцям гірких образ, незабутніх... Як дикі звірки, що з дитинства звикають до самооборони, ми повинні були змалку давати на кожнім кроці одсіч. Бідний молодий дитячий розум, бідне маненьке серце, — образою й зневагою отруєно їх з веселих, дитячих літ!

Я пам'ятаю, як з сестрою гуляли ми якось в Ботанічнім саду, звичайно, в українському вбранні, балакали між собою по-українськи. Нас взяли на глум, зчинилася гидка сцена: діти, а за ними й бонни та няньки почали глузувати з нас, з нашого вбрання, з нашої "мужицької" мови. Сестра вернулася додому з ревними слізьми. З цього приводу написав тато вірш, присвячений їй: "Не сумуй, моя доле кохана".

( Read more... )