Пикаті радянські чиновники не люблять Ніну Матвієнко, 1977 р.

[tipa_bandera]

О. Гончар описує, що геніальна Ніна Матвієнко була в опалі. Не знаю, чим вона не вгодила партноменклатурі, можливо її спів занадто був занадто проникливий («публіка шаленіла») і збуджувала в душах людей те, що вони вважали націоналізмом — любов до України:

О. Гончар, "Щоденники", ст. 306, Том II, 2003 р.

На момент цього запису в щоденнику Ніні було майже 30 років. І знову Гончар пише, що грузин тобі брат (а не який москаль, з т.з. «братсково народа»). Я цього не постив, тепер покажу:

Джерело. 

В тему: Клеймить украинское модно, или узнайте УССР через "Язык животных", 1972 г.

Comments

[minsk007.livejournal.com]

забавно, что сейчас матвиенко довольно ватовата

[tipa-bandera.livejournal.com]

Может мало щемили? ))) Лину Костенко щемили больше. JОб этом Гончар несколько раз писал (все не процитируешь). Я стихи вообще не люблю, но когда попадается что-то из Лины - я понимаю, что это гениально. И ватной не стала.

Вот Гончар привел её старые (на сегодняшний день) строки, это шикарно:

Є скарби, допоки їх шукають,
Перестануть - от тоді вже все.