![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Почав читати спогади історика та публіциста Сергія Єфремова. Якраз про дуже цікавий період становлення сталінської тюрми народів 1923-1929 рр. Цікаво та іронічно про т.з. «першу столицю» (а по суті це була така собі ХНР типу сучасного ордло):

1925 р., любові до Харкова не стало більше:
4 серпня. Вернувся з Харкова. ... Місто брехунів і спекулянтів, дутих репутацій, пихи і невігластва, ледарів та язикобитів. Кожне місто має свою, мовляти б, душу, — тільки у Харкова її не видко. Поганенька копія з азіятської Москви, а претензій що й не міра. Три дні пробув і дуже радий, що вирвався з цього пекла.
Джерело: Сергій Єфремов, «Щоденники, 1923-1929»
Кернеса на них не було!