Рильський: у чехів вийшло, а в українців не вийде, 1964 р.

[tipa_bandera]

Мені чомусь видається, що наступний абзац із політично вірної статті Рильського має прихований зміст.   «Між рядками» там можна побачити іронію, щодо «історично обумовленого шляху», на якому росіяни просто не дозволили українцям мати свою термінологію — і піти чеським шляхом. Про те як офіційно озвучували мету наближення української термінології до російської — читайте у попередній статті. Отож, Рильський: 

Зауважу тільки мимохідь, що чехи у боротьбі за національне визволення і національну культуру утворили замість інтернаціональних термінів багато своїх, побудованих на чеських коренях, — і терміни ці прищепилися. Але все-таки у нас нема ніяких підстав іти саме в термінологічній галузі шляхом чехів, історично у них обумовленим.

Контекст такий: що спершу Рильський критикує невдалі неологізми, спроби українських вчених створити свої терміни. Думаю, Рильський прекрасно знає, що це саме Москва була проти подібного «віддалення української мови від російської», і заради цього знищила не одне покоління українських мовознавців. Навіть якщо деякі терміни були невдалі — це ще не привід росіянам вбивати українських лінгвістів. Але все таки Рильський вставляє в свою статтю (витриману в політично вірному стилі критики «націоналістичних ухилів в мовознавстві») цей абзац про чехів. Щоб усі знали, що так — цьому малому народу вдалось відродити свою мову та навіть створити свою національну термінологію. А українцям просто не дали цього зробити, їм не дозволили піти шляхом чехів. Тому я цей уривок сприймаю як «з подвійним дном». Або це великий прокол. 

А ось ще один доказ, що обчухраний україно-російський словник  1948 року називали «російсько-російським»:

З якоюсь хтивою насолодою чіпляються такі критики за окремі помилки й невдалі розв’язання, що справді трапляються в словнику 1948 року, величають його іронічно “російсько-російським” (дехто, може, за відсутність у цьому словнику всяких “пупорізок”,  “душманів”, “омпно” і т. ін.), цілком ігнорують той факт, що без цього “зеленого” словника не обходиться ні одно видавництво, ні одна редакція, ні один перекладач у нашій країні.

Не дивно, що Рильський ображається на такі клички та  захищає словник 1948 року — бо він особисто був причетним до його створення. 

В тему: Исторический опыт: государства с несколькими гос. языками неустойчивы.

Почему в Чехии на производстве чешский язык а в УССР - русский? Письмо в ВС СССР, 1957 г.

Газета «Правда» против украинского языка: там 30% слов — контрреволюция, 1937 г.

Как через газету «Правда» украинский язык редактировали, 1937 год.

Джерело: М. Т. Рильський. Словник і питання культури мови  //  Про культуру мови. Матеріали республіканської наукової конференції з питань культури української мови (11-15 лютого 1963 р.). — Київ: Наукова думка, 1964. — С. 23–32

Comments

[ueartemis.livejournal.com]

Я розумію, що з гуманітарної дзвіниці трохи неочевидно, але вирівнювання термінології це суто утилитарна річ. Воно відбувається як зі схваленням згори, так і без такого. Це проблема сполучених посудин інформаційного простору. Раніше "український світ" варився в кітлі російськомовного Союзу. Тепер він пірнув у англомовний глобалізм. Тож тепер яка змова заважає розвивати самостійну термінологію? Ніяка. Просто є ліниві фахівці-не-мовознавці, які в силу професійної необхідності постійно читають більший масив фахової літератури нерідною мовою.

Трохи про сучасні хибні кальки з англійської:

[tipa-bandera.livejournal.com]

Думаю, що ні. Час минув. Вікно можливостей для подібного — це був кінець 19 — початок 20 століття. Зараз це неможливо. Хіба щось поодиноке, але в загальному термінологію вже змінити неможливо.