Історія України

Попалась, так би мовити, контрпропагандистська стаття  проти заяв різних українських діячів на заході щодо стану української мови в СССР. Сильно сміявся, коли прочитав наступне:

Про  авторитет  української  мови  красномовно  свідчить  і  той  факт,  що  досить  високий  процент  осіб  інших  національностей,  які  мешкають  в  УРСР,  вважає  рідною  мовою   українську,   зокрема    близько  131  тис.   росіян, більшість  поляків  (68%),  значна  частина  чехів,  словаків, молдаван, румунів та ін. 

На кого це розраховано?! Беремо перепис 1970 року, бачимо, що в УРСР проживало 9 123 331 росіян, що означає, що лише 1,44% росіян володіють українською. (!) Точно, для росіян це точно високий процент. :D  Із цих цифр ми бачимо, що українізація росіянина в Україні — це унікальний випадок на грані статистичної похибки. Швидше за все ці жалюгідні проценти набрались за рахунок росіян, що вже декілька поколінь проживали на території України і в силу виключних обставин українізувалися (якщо по пам'яті, то до масового переселення росіян в Україну в радянський час, в часи РІ в Україні було десь коло 2,5 млн. росіян). 

Повернемось до канадського комуніста І. Коляски. Після виїзду з УРСР він надрукував свої матеріали про русифікацію освіти в Україні (що викликало значний резонанс). Радянська пропаганда не могла залишити це без відповіді, отож якийсь Дзеверін написав спростування, де намагався прибрехати, але подав цінну інформацію, як тут:

Початкові школи українською, аж 82%. Це значить, що не менше 82% українців говорять українською мовою. А в цей час навіть у Львові така ситуація: У Львові лише 64% українських шкіл, 1965 р. А в деяких містах українські школи вже починають зникати. А в загальному по УРСР лише 62% українських шкіл (дивись посилання В «тему»), а майже 82% в загальному по УРСР було лише в 1950 р., на початках русифікації. 

Ось згаданий брехливий уривок із статті Дзеверіна: